Зимовий ранок, тихий і безхмарний.
Тускніє світло ліхтарів поволі,
Яскравій поступаючись заграві,
Що в небі розгорається на сході.
Блакитне чисте небо обіцяє,
Що скоро я зустріну перший промінь
Світила, що зовсім не зігріває, –
Ранковий промінь сонця ще холодний.
Проте його ясне грайливе світло
Збадьорює мене і всю природу,
Як починає мило блискотіти,
Мов гранями каміння дорогого.
Виблискує на сонці покрив снігу…
Зимовий ранок тихий і морозний…
Не чутні у садах пташині співи,
Не чути й гавкоту собак голодних.
Навколо тиша… чути лиш скрипіння
Покрову сніжного, що під ногами…
Спішать у справах люди в безгомінні,
Їх тішить велич і краса світанку.
08.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2023
автор: Martsin Slavo