П’явка ти справжній клад,
П’явка ти той насос,
Ти нікотина є відсос.
П’явка - ти ядів склад,
Де те - завжди там лад.
Мов рак ти водний санітар,
Мов фільтр, вівтар - ти Божий дар!
І гоїш тіло ти від ран.
Та є скажу вам паразити,
І глисти є
І є гієни,
І з вами ми їм всім до фені.
Бабки, бабки в голові,
А державність у труні.
Перемогли ми, відстояли
Та цих гієн ми не вбивали,
Тож рвуть вони
Тут по живому,
Рядовими всіх вважають,
На смерть народ свій посилають.
П’явку до заду приложу
І цих гієн вам покажу,
З екрану вони зуби скалять,
Самі беззубі, вами жалять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2023
автор: oreol