За літом літо паморозь у коси
Вплітає зрілість – не дівча мале.
А скоро осінь… Знаю, скоро осінь –
Затягне пісню-згадку між алей.
Роки збігають, доля множить досвід:
Ціную вас я, друзі, як рідню.
Хоч скоро осінь… Знаю, скоро осінь –
Із вами мрію не одну здійсню.
Проєкти плідні – мов рясні покоси.
(Завзяттям заклад кожне літо жив.)
Хай скоро осінь… Знаю, скоро осінь –
Дитяче літо складене зі жнив!
Повагу й шану донести не в змозі,
Ви – незрадливий мій, надійний тил.
Скажу одне: я вірю в мирну осінь,
І у найкращий рідний колектив!
*на десятиріччя роботи з колективом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990642
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2023
автор: Білоозерянська Чайка