Народ без пам’яті і тями
Защезне на своїй землі.
Тож саме так чинили з нами,
Одвічний ворог – москалі.
А в поміч їм своя гидота
Мову нищила, культуру,
Лиш би напхати свого рота,
Зберегти нікчемну шкуру.
Пропаща їх душа і чорна
Продажна, підла в цих істот,
Хліб відберуть, розіб’ють жорна
У рабство віддадуть народ.
Тому ці українські гниди
Гірші за московські воші!
Від них аж верне від огиди,
Матір продадуть за гроші.
Симон Петлюра сто літ тому
Попереджав нас про цих гнид.
Яким же чином і чому
Новий зявився їх гібрид?
Тепер їх звуть слуга народу!
Та як цих *** не називай,
Така їх сутність і природа,
Що з них лайно пре через край.
05. 08. 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2023
автор: Мирослав Вересюк