[i]«Там, де закінчуються слова,
починається музика»
Генріх Гейне[/i]
Не впізна́єш мене.
Бо давно вже твоя Атлантида
Потонула у зорях.
Прозріння тебе обмине.
Ніби в білих, прозорих,
Сліпучих снігах Антарктиди,
В лабіринтах бетонних
Блукає твоя Шагане́…
Не шукатиму душ,
Що ширяють на сьомому небі.
Не спинятиму час,
Бо кохання моє, як стріла,
Не торкається нас.
У атлантів немає потреби
Повертати із трас.
…А без тебе і я б не жила…
Тут безсилі слова.
Тут благання нема, і не треба.
Фрази стерті на порох,
Та ллються рікою вірші́…
Проростає трава.
Ми з тобою крокуємо поряд,
І між нами жива
Тільки музика, пісня душі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: Ірина Лівобережна