[i]"Побудь, мій Боже, отут, зі мною,
У цьому полі, у розпал бою..."
Дзвінка Торохтушко[/i]
[b]Боже, побудь зі мною…
В тяжку годину… на полі бою.
Господи! Ти ж все бачиш…
Невже, мій Боже, Ти їм пробачиш?...
Нема нічого у них святого,
Хоч аж до піни кричать про Бога…
Нема й не буде – Тобі ж відомо,
Й пекельний вибір у них свідомий.
Живуть неначе у задзеркаллі
Їх дурні «скрепи» - вивих моралі.
Та що казати… Ти сам все знаєш…
Ти ж з цього поля душі приймаєш…
Вони щоденно летять у небо,
А скільки ще їх буде у тебе???...
Побудь сьогодні зі мною Боже,
Хоч я молитви й не знаю може.
Та Ти, й без слів, мене зрозумієш,
Ти ж, Боже, в душах читати вмієш.
Дай сил пройти крізь вогонь палючий
І не зганьбити Дніпро і кручі…
Я б’юся тут за свою родину,
За волю й правду, за Україну!
І я стою! І стояти буду!
Бо українці є вільні люди!
[/b]
Художник Юрій Журавель
https://www.facebook.com/Zhuravelll/photos/a.832449563464669/845557702153855/?type=3
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: Людмила Лайтер