Як люблю бачить захід сонця,
Що сідає, мов помаранч.
СоняхИ зачиняють віконця…
Розпашілого диска кумач…
Жовте море біжить до обрію –
Незрівнянну несе красу.
Сонце пестить золотом золото
І спиває вечірню росу.
Тут духовну я силу черпаю,
Що проходить крізь мОє буття,
Непосильну я ношу скидаю,
Кожній миті радію життя.
І купаюсь у заходу світлі –
Огортає мене благодать.
У душі моїй соняхи квітнуть –
Боже щастя цю мить пізнать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А