МИ ХОТІЛИ
Ми хотіли, щоб квіти стелились
По святій українській землі,
Та нато́мість в нас крівця проли́лась,
І курличуть про біль журавлі.
Ми хотіли слова вісті чудові
І про радість співати пісні,
Та давно ми купаємось в кро́ві
Й на нас сиплються біди рясні.
Ми хотіли Вкраїну рідненьку
Розбудовувать ра́зом, гуртом,
А нато́мість рятуємо неньку,
Яка гнеться чимдуж під хрестом.
Ми хотіли спокійно ходити
По землі, що Господь наділив,
Але ж кров нам доводиться лити,
Ворог ки́лим із тіл простелив.
Ми хотіли, щоб тихими бу́ли
І світанки, і ранки, і дні,
Аби вибухів ніччю не чули,
Й вечори, щоб не бу́ли сумні.
Ми хотіли і мріяли жити,
І купатися в щасті завжди́,
Та доводиться плакать-тужити
Й зазнавати страшної біди́.
Ми хотіли, щоб мова звучала
Й майорів український наш стяг,
Щоб Вкраїна все більш рзквітала,
Та чекаємо наших звитяг.
07.08.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР