Ти мене у осінь запросила (Сл. до пісні)


Відцвіло  вже,відіграло  літо,
Закінчилось  наче  якась  гра
Дивляться  з  сумом  літні  квіти
З  нами  розлучатися  пора.

     Ти  мене  у  осінь  запросила,
     Ти  мене  у  осінь  повела,
     Ти  ,що  все  життя  мене  любила
     Ти  ,що  наше  щастя  берегла.

Вже  птахи  готуються  у  вирій,
Молодняк  вже  виправив  крило,
Тільки  ми  у  наше  щастя  вірим,
Рідне  не  залишимо  село.

     Ти  мене  у  осінь  запросила,
     Ти  мене  у  осінь  повела,
     Ти  ,що  все  життя  мене  любила
     Ти  ,що  наше  щастя  берегла.

Тут  любов  між  нами  народилась,
Тут  корінням  в  землю  ми  вросли,
Тут  ми  літо-літечко  любили
І  серед  краси  його  жили.

     Ти  мене  у  осінь  запросила,
     Ти  мене  у  осінь  повела,
     Ти  ,що  все  життя  мене  любила
     Ти  ,що  наше  щастя  берегла.

Ми  підем  по  осені  з  тобою
Золотом  милуючись  дібров,
І  будем  вважати  золотою
Нашу  не  розтрачену  любов.

     Ти  мене  у  осінь  запросила,
     Ти  мене  у  осінь  повела,
     Ти  ,що  все  життя  мене  любила
     Ти  ,що  наше  щастя  берегла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2023
автор: Малиновый Рай