Якось Жираф сказав:
- Так, так...
Почули його Горобці і здивувалася:
- Це як?
За ними Крокодил:
- Це знак.
Тупнув ногою навіть Лось й промовив
спересердя:
- Ось!
- Так, так... Це як? Це знак? Вже й "Ось"? -
шептав в кущах тихенько хтось.
І у норі хтось заховавсь. Всі розуміли, що
злякавсь.
Такий зчинивсь переполох... Тут чули
"Ай!", і "Ну!" і "Ох!".
Що тут було... Таке знялось. Забули з чого
й почалось.
Шукали винуватця? Так.
Його знайшли. Це був Їжак. Бо ж чули всі,
як сказав "Ак!"
А чи це так?
Хто зна, що хочеться тій знаті? А винні є
невинуваті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2023
автор: Надія Башинська