Спинися, послухай як серпень шепоче.
Туманним серпанком втамовує спеку,
І зливою сипле, і громом гуркоче,
І пахощі трав розвіває далеко.
Спинися, послухай як серпень жнивує.
Колосяться всюди лани неосяжні.
Поважною зрілістю літо панує,
Всюди малює панорамні пейзажі.
Спинися, послухай як серпень співає.
Дзвіночком витьохкує в небі пташина,
А вітер грайливо хмаринки гойдає
І співом голубить, як мати дитину.
Спинися, послухай як серпень чарує
І щедрий врожай нам дарує щоднини,
Строкатістю барв всіх вражає й дивує,
Закохує солодко серця глибини.
08.08.2023
Ілюстрація з інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2023
автор: Svetoviya