Неймовірно гарна мавка польова,
Мов зійшла з картини Рембрандта вона.
І не зрозуміло, хто окраса поля:
Дівчина-красуня чи оці роздолля.
В маки і волошки палко закохалася.
Ці чарівні квіти у вінок впліталися.
Багряніли маки – і сіяли очі,
Голубі волошки снились їй щоночі.
Серденько раділо, а душа співала –
Ритмам і поривам простору замало.
В літечку барвистому мрії її щастя,
Мавки польової заквітчане причастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А