Вічне спасибі за все тобі, брате,
За те, що тримаєш руками свободу,
Не підпускаєш сюди злого ката,
За те, що ти син козацького роду.
За мужність твою і душевне тепло,
За вранішню каву і тепле вітання,
За те, що ти досі звершаєш добро
І так гарно вмієш дарити кохання.
Хай буде з тобою на твоїм шляху
Твоя неповторна кохана єдина,
В воєнну дорогу, страшну, нелегку
Візьми своє серце, бо ти є Людина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2023
автор: Христина Браун