[b]М[/b]алюю світ, а в нім свої роки,
[b]О[/b]здоблюю красою та душею,
[b]Ї[/b]х не забуду милі пелюстки -
[b]Л[/b]егенько, покриваючи алею.
[b]І[/b]ду радію, що я тут живу,
[b]Т[/b]акого краю не знайду ніколи,
[b]А[/b] світло роздаровує весну,
[b]М[/b]аніжно, розфарбовуючи доли.
[b]О[/b]х, як прекрасно відчувати все,
[b]В[/b] моїх очах - безмежність океану,
[b]М[/b]рійливо зачаровує святе,
[b]А[/b] образи з'являються з туману.
[b]К[/b]идаю погляд у знайомий світ
[b]І[/b] тихо знов пригадую хвилини,
[b]В[/b] яких мені так затишно від літ,
[b]Ц[/b]итую щедрість дивної картини.
[b]В[/b]еличність додає натхнення ще
[b]І[/b] я роки складаю у куплети
[b]Т[/b]а згодом вміло створюю буклети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик