Ira Shmidt
А справді добре там, де нас нема.
Ох, як же любим ми себе "жаліти".
Зимою дуже хочемо тепла,
А осінню завжди бажаєм літа.
Не віримо ми у останній шанс,
Та зіпсувати вміємо одразу,
Того, хто вірний, поруч біля нас,
Відштовхуєм, через сліпу образу.
Не любимо метро ми у час-пік...
Людей багато , сіро , непривітно...
Кому самотньо, той до цього звик...
Не все в житті таке одноманітне.
Люблю, а може ні, не розумію,
Так хочу кави , ні... келих вина.
Стривайте, а про що насправді мрію?
Мрія реальна? Чи її нема...
Так важко подолати вічний сумнів.
Та чорно-біле -класика життя...
Бо серед всіх оцих, звичайних буднів,
Знайдеться протилежне сприйняття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2023
автор: Ірчик