Густий туман над річкою висить, –
Уся долина вкрита млою.
На березі в ранковій млі шумить
Верба, схилившись над водою.
Панує вже надворі білий день,
Та крізь молочну поволоку
За кілька кроків не пізнать людей,
І шуми стишує волога.
Кудлаті посірілі небеса
Звисають низько над землею,
Йде з вогкої землі легкий опар
І застеляє галерею…
04.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2023
автор: Martsin Slavo