За все приходиться платити,
Людською кров’ю і життям,
Минуле наше не змінити
Ні молитвами, ні ниттям.
Зливаєм рідну землю кров’ю,
За власну дурість, помилки,
Данина щедра безголов’ю,
Нас відкидає на роки…
Жирує, мародерить влада,
Краде не гроші, а життя!
Зібрала імпотентна Рада
В провладну більшість все сміття.
Не їх війна! Та їх заслуга,
Рікою кров людська тече.
І тих, хто голос віддав слугам,
Не мучить совість, не пече.
Війна все спише, так гадають,
Правда слугам - Не на часі!
А нас усіх за дурнів мають,
Полощуть мізки біомасі.
Війна все спише, навіть зраду,
Нема й не буде каяття.
Тому чіпляються за владу
Щоб зберегти своє життя
Щоби і після мати змогу
Безкарно правити надалі,
Привласнять НАШУ Перемогу,
Собі ж навішають медалі.
І «не на часі» – вже як мантра,
Це як заїло патефон,
Проблеми вирішимо завтра,
Хоронить правду марафон…
10. 08. 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2023
автор: Мирослав Вересюк