– Світ знову перед вибором стоїть, –
Мій мозок обпекли думки гарячі, –
Скільки прожити треба ще століть,
Щоби нарешті, люди стали зрячі
І зупинили війни на Землі,
Аби красі навколишній радіти,
Аби усюди сміх людський бринів
І мали мирні сни дорослі й діти?
Хто війни сіє, ніби з рукава,
Від котрих аж здригається планета,
Спини тих, Боже, – просяться слова, –
І наклади на війни власне вето!»
2.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2023
автор: Ганна Верес