Порцеляновим ельфам
ллє Селена із глека
для яскравого селфі
неземне молоко.
У сріблястому листі
чути коника стрекіт,
цвіркуни гонористі
сюркотять за пеньком.
Чують казку музичну
зорі, мліючи звукам,
заворожують, кличуть
спраглі ноти – ген-ген!
День вкладається спати,
сон до хати постукав,
віртуозне дитятко –
скрипалів диригент.
Колисковою гладять,
обплітають смичками,
снів зовуть міріади
до натомлених вдень.
Уколишуть алеї
й молоко п’ють ковтками:
порцелянова фея
сни їм хутко пряде…
( октет - abac dbdc.)
Надихнула казкова ілюстрація Asako Eguchi.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2023
автор: Білоозерянська Чайка