***
Довге волосся,
Як символ життя --
Спадає на комір
Всесвіту,
Де гріється тихо,
В самотності
Почекання --
Смерті зерно,
Що дозріває тихо
У пива хмельному
Ковтку..,
А я слухаю дощ,
Який шепоче
Рими,
Бо сам собі грає,
В ночі --
Колискову забуття,
Як сум мрії,
Що тихо стікає --
По оболоні старості,
У той час виміру,
Де немає поспіху,
Вже --
у цьому,
Довгами скороченому,
Днів насолодження ще,
Якомусь --
Життєвому мареві,
Бо...
Довге волосся,
Як символ життя
Спадає на комір
Всесвіту,
Де гріється тихо,
В самотності
Почекання,
Смерті зерно,
Що дозріває,
Тихо,
У пива хмельному
Ковтку,
Як розумінні сьогоднішнього --
Вже,
Як тільки --
Миті,.. моєї,
Достатнього...
---------------------------------------
12.08.2023; Paris (A/a)
====================
(!!!)
Autor ::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
==========================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2023
автор: MAX-SABAREN