Потоком Персеїдів гасне літо.
І,мріється,що не в останній раз.
Бо стільки дивини ще не відкрито,
І стільки місць,які чекають нас.
Надії стержень явлено не з льоду,
І нам тому не танути в огні.
Усім, хто виживе - не буде переводу.
Усім, хто "завтра" близив у борні.
Подякуй літу. Помолись на "завтра".
Зжимай себе щоденно,мов кулак.
Відтак не згасне наша спільна ватра.
Читаєш це?.І це вже добрий знак!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2023
автор: Вадим Димофф