Людина я звичайна і проста,
І по́милки роблю, як всі, і каюсь,
Рівняю потім старанно свій шлях
І далі ним іду, і утішаюсь.
На полотно шляху кладу канву,
По ній узори долі вишиваю.
Я задоволена тим, що живу
І свята й будні з радістю стрічаю.
17.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2023
автор: Martsin Slavo