Граційна, манер не позбавлена.
Вогонь – від хвоста і до лап.
І кров – сущу магму розплавлену,
Природа Левиці дала.
Живе зовсім не по-хижацькому,
Характер нікого не зжер!
На хвіст не ступайте зненацька ви –
бо бути тоді серед жертв.
Енергія б’є – а чи винна ти?
В романтиці творчістю сниш…
Чуттєво, з-під маски левиної
Покажешся обраним лиш.
А зрада? Й таке може статися..
Де розум? Амбіції де ж?
Кар’єру. ім’я й власні статуси
У жертву чуттям покладеш.
Лишивши собі тільки де́щицю:
Пере́житок чи сентимент?
Зітхають зірки… в небі плещуться,
Життя королівське – не мед.
На вищих щаблях – репутація,
Псувати її не резон..
Публічне життя і овації –
нутро королівських персон.
Престижу, уваги і слави нам!
Усесвіт – левиний масштаб.
…Граційна, манер не позбавлена.
Вогонь же – від лап до хвоста...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2023
автор: Білоозерянська Чайка