...А як зачиняться вночі за дітьми двері,
Старенька мати сумно сяде за столом,
Слізьми накрапає молитву на папері,
Згадає все, що до війни у них було:
Сімейні радісні свята і сміх онуків,
Знайому музику у завченім кіні.
Тепер доводиться звикать до інших звуків,
І доживати свого віку на війні.
Вона стомилася боятись по тривозі,
Щоразу подумки прощатися з життям.
Вона так довго вже іде по цій дорозі,
Через російське спотикається сміття.
Вона помолиться і ляже тихо спати,
Себе згадає молодою - і засне.
Хай доживе до перемоги кожна мати,
Й холодне ліжко їй не стане затісне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2023
автор: Orlovsky