Важлива Щирість!.. Важливі струмені душі,
Що зачепили всі струни, майже на межі...
Важлива хвиля із чар занедбаних сердець...
Важливе море... І відчуття, що ти вже Десь!..
Мій світ у хмарах... Все заборонено... Та ким?
Ти - як Примара: існуєш, не здійнявши дим,
Чи хоч і хвилю у темнім залишку чогось...
І, звісно, - Мара тебе чекає крізь вогонь.
Ти знову лишок у світі темряви та сну...
Здіймись ти, лишень, хоча би на одну весну,
Ковтни повітря, ковтни свободи через край, -
Затягнеш пісню, живу, як вічний водограй.
Важлива Щирість... Хоча й забута у віках...
Живи на милість, неначе звільнений ти птах,
Плекай Свободу, затяту серед хижих війн,
Та знай, є хто Ти, у тіні марних сірих стін.
Важлива Щирість!.. Важливі струмені душі,
Що зачепили всі струни, майже на межі...
Важлива хвиля із чар занедбаних сердець...
Важливе море... І відчуття, що ти вже Десь!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2023
автор: Володимир Науменко