"Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.
Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -
Маленький вогник теж зігріє.
Бажанням добрим та поганим
Давно покладений був край.
"Прошу тебе! Не помирай" -
Казав і я своїм коханим.
Хоч Там, хоч тут - суцільний рай
Мені пообіцяла осінь.
Можливо, хтось мене попросить:
"Прошу тебе! Не помирай!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський