Я все чекаю на твоє розуміння.
Чекаю на просте - людське - співчуття.
Я - жінка, сучасної України,
Яка за війни проживає життя.
Для когось воно фальшиво-мирне,
бо треба триматись перед дітьми:
Не можна показувать слабкість надмірну,
Бо мама вміє своїх берегти.
А ти? чоловік, мужчина,
Той, що покинув дітей і дружину...
Де ж твоє розуміння,
Підтримка в важку хвилину?
Знайшов для себе відраду:
"Вона не така, як ти!"
Так, розлучення бувають
І за часів війни.
14.08.23
https://www.instagram.com/reel/CwIHKHSN4Ar/?igshid=MzRlODBiNWFlZA==
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2023
автор: Ірина Вірна