Де прокладена та межа,
За якою слова зі сталі
Не з'їдає голодна ржа,
Бо безсмертними вірші стали?
Я до вічності бачу шлях,
Що давно оминають люди.
Кожен крок там - у ногу цвях,
Кожен подих - ножем у груди.
Подолав не одну межу,
Відповім і на це питання:
Як до вічності добіжу, -
Окривавлю перо востаннє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2023
автор: Zorg