* * *
Серпень тихо котить в осінь,
Віддає іще тепло –
Милий, ніц собі не просить,
Шле в Світань уклін, стебло.
Ніжність літа з перебором,
Хвиля в берег, звіддалік,
А стрімкі, величні гори,
Погляд – вартові, навік…
О земелька – дар небесний,
Степ дари збира, мерщій;
Натовпом дні безтілесні –
Часу біг усе хутчіш.
А людина невгамовна –
Все їй і не в лад, й не так!
Перекроює вже Лоно,
Часто, з розумом не в такт.
18.08.2023 р.
В'ячеслав Шикалович
Морські пейзажі Наталії Токар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2023
автор: Променистий менестрель