На землю опустилась темінь ночі,
Для ковдри нитки в сутінках пряде,
Виймає із торбинки сни пророчі
І під подушки потайки кладе.
В спорядженні – у срібних латах – місяць
Повільно випливає із-за хмар.
Гірляндами зірки блискучі вИсять,
Снодійне зілля ніч зварила з чар…
Дрімоту-сон у кухлик наливає
І не шкодує – ллє аж до країв.
Приспала всіх, лиш вітерець гуляє
Та шелестить під кронами гаїв.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2023
автор: Покровчанка