Про каркас

Випадковості  не  випадкові.  
Одного  разу  доля  мене  звела  з  одною  сонячною  жінкою-лікарем.  А  потім  читала  її  допис  про  ще  одну  історію  бездушної  війни  і  не  могла    й  підібрати  слів.  

Ти  бачиш  людину  рідко,  але  в  той  єдиний  момент  вона  робить  скільки  добра  для  тебе  і  тобі    важливого,  що  гріє  твою  душу  на  довго.  І  здається,  що  так  буде  завжди.

Але.    Нагадування  ,  що  ідуть  найкращі.  Борячись  як  могли  ..за  нашу  волю,  свободу  ,  за  наш  прапор  і  за  нашу  країну.    Діями.  І  це  стосується    волонтерів  /лікарів  /воїнів.  Всіх.  
Навіть  якщо  це  тобі  незнайомі  люди,  а  болить  не  менше.  

Нагадування  ,  яке  варто  закарбувати  в  пам'яті  і  ніколи  не  забувати  кожну  хвилину  .
____________________________________________

Є  "люди-  каркас"
А  без  них  розумієш    ,  що  падають  стіни
Їх  проміння  тримає  по  зустрічі  навіть  за  рік.  
І  як  часто  буває  в  житті  і  у  вкрай  важких  фільмах  -
Такі  люди  зазвичай  відходять  скоріше  за  всіх.  

Є  "люди  -  каркас"
Але  часто  про  це  і  не  знають..
Як  і  часто  не  думають  "стіни  "заради  кому  стоять
Бо  так  мало  залишилось  тих  ,  хто    про  тебе  ще  дбає  .
Бо  так  мало  залишилось  тих  ,  хто  з  тобою  не  тільки    мовчать.

І  поки  життя  ще  дозволить  прожити  сьогодні  ,
І  поки    залишились  ті,  що  розуміють  без  слів  .
 Що  важливі    для  тебе  вони  ..нехай  просто    знають  .
 Бо  жалкують  вкінці  лиш  про  те  ,  що  міг    зробити,    але      НЕ  ВСТИГ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2023
автор: Тейсі