ці тумани породжують дивні ілюзії
з безвісті сірої здатні рости
підозріло доречне повернення муз моїх
що у тумани жбурляли прости
а тепер їх тумани габою заочною
хиблять дорогами тягнуть у вись
посилають жагу що її вже не хочу я
знати й випрошувати повернись
бо давно я при долі в житейському морі я
нищу тумани в потугах знайти
кругосвітнє об'єднання вставлене в колії
й ним щоб поїхали всі навіть ти
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2023
автор: Щєпкін Сергій