В моєму суденці благенькому
Ні весел, ні днища нема…
Між правдою та побрехеньками
Давно вже пливу я сама.
Минуле лишилось за обрієм,
Майбутнє – ховає туман…
Між мріями мирними, добрими
Гойдає мене Океан.
Літаю самотнім журавликом,
Радію, що сонце встає.
Не хочу на інші кораблики,
Хоч шторм мене інколи б’є.
Мій човник у даль спрямовує
Лиш Доля – мій капітан.
Говоримо спільною мовою
Я, Вітер та Океан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Ірина Лівобережна