Нам битися припало вічно,
Доводити що нація існує
Нам стало болісно і звично,
що нас усюди хтось руйнує
Не б‘ють сволоти - б‘ють свої.
Державні кошти розкрадають
Військові гинуть на війні
Пани кишені набивають
Цивільні ж сваряться постійно,
Як захід не виносить схід,
А схід ненавидить подвійно
Розкол в суспільстві - в людях лід
Двигун народної гризні
Лунає з Харкова і Львова
Одні є справжні, інші - ні,
Найбільше їх бентежить мова
Ти українець не по мові,
В тобі тече свободи кров
Борись, щоб в справі, не в розмові,
Жила країна і любов
Не хтось один, здобуде незалежність,
Не хтось один, ростиме в Україні
Розкрити зможемо безмежність,
Як будемо об‘єднані, єдині
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Іван Гурковський