ТИ ДАЄШ МЕНІ ВІРУ

ЗІ  СВЯТОМ,  З  ДНЕМ  НЕЗАЛЕЖНОСТІ  МОЯ  НЕНЕ,  МОЯ  РІДНЕНЬКА  УКРАЇНОНЬКО!  ЗБОЛЕНА,  АЛЕ  З  НЕПОГАСНОЮ    ВІРОЮ    В  СЕРЦІ    ТИ  ВИБОРЮЄШ    ПЕРЕМОГУ.    І    БУДЕ    ПЕРЕМОГА!!!  СЛАВА  УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ  СЛАВА!

Крізь  тумани  і  грози,  
крізь  страждання  і  болі,  
поглинаючи  сльози,  
вперекір  своїй  долі,  
йде  волошковим  полем
нескорена  Жінка,  
хоч  і  бита  недолею,
вся  у  мальвах  й  барвінку.

Збива  вітер  із  ніг,  
колошматить  волосся,  
на  безмежжі  доріг  
їй  вклонялось  колосся,  
усміхалась  блакить,  
гріло  сонце  теплом,
та  під  серцем  болить
й  перебите  крило...

Обійму  я  голубку,  
пригорну  міцно-міцно,    
віддам  серця  любов  
і  скажу  їй  привітно:  
–  Нема  сили  такої,
щоб  змілить  джерело,
ти  жива  і  незламна
ворогам  всім  на  зло!  

У  тобі  незнищенна  
ні  воля,  ні    сила,  
і  не  згасний  вогонь!
Українонько    мила,  
ти  даєш  мені  віру  
і  вічну  любов,  
воскресаю,  мов  Фенікс,  
із  тобою  я  знов.  

Україно  рідненька,
берегине  заквітчана,  
я  з  красою  твоєю
навіки  повінчана,  
світлу  мрію  мою  
воскреси,  воскреси,    
і  щоночі  приходь  
ти  до  мене  у  сни.  

Залікую  я  серце  
й  перебите  крило,  
і  відродим  святині  
і  посієм  зело,  
пригорну  я  до  серця  
тебе,  рідная    Нене,  
затріпоче  на  вітрі  
Перемоги  знамено!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А