Вже шість років не пив я кави,
Вже забув аромату смак.
І цигарки димок ласкавий,
Більше схожий на аміак.
Але більше здоров’я не стало
І не збільшилося грошей.
Тільки вранці не так цікаво,
Відрізнятись від інших людей.
Є цикорій, він так корисний,
Або просто зелений чай.
Можна воду вживати чисту,
Хочеш, меду туди домішай.
Але все ж я сумую за часом,
Коли вранці будив кофеїн.
І підкашлював тихим басом,
Через фільтр, мов дід, нікотин.
Є часи для розумних вчинків,
Все існує для різних смаків.
Ніби фільм про безліч відтінків…
Хто дививсь, той мене зрозумів.
Доки тиск не бентежить, пий каву!
Тютюновий смакуй аромат!
Проживай кожен день цікаво!
Це вже потім, в кінці…результат.
23.08.2023р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Степан Олександр