Життя – не страждання і не насолода, а справа, яку ми зобов’язані робити і чесно довести його до кінця. Алексіс Токвіль
Достигають серпневі роси.
Освяченими джерелами привертають віру, повертають волю...
Достигають проти ночі
дійством величним, світу заповіданим...
І над ранок знаходимо спалені сліди під ногами,
які не печуть і не дошкуляють.
Вогонь поборено!
Вчорашні відблиски пекучі
в призахіднім сонці перемінюються чистим відображенням наснаги!
Йти легше...
І хоч день втомлюватиме знову,
та розуміння суті кожного Призначення
робить нас прозорим вітерцем
найспекотніших днів століття.
23.08.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Іванюк Ірина