Світлані
Твій подих був, - топлене молоко,
Я куштував його і вранці й на ніч.
Вітались - "Добрий ранок! ", "На добраніч! ",
Було це до Гороха, до того.
Чи ти забула? Я ж то не забув,
Це в пам'яті ніколи не зітреться.
І зараз чую, чи мені здається,
Чи може, я від когось це почув?
Та в пам'яті щось, може, відгукнеться ...
Останнє ще не втрачено для серця.
Колись з тобою ж віднайшли перлину,
В якій живуть надій і мрій краплини.
Це наш з тобою оберіг останній.
Себе спитаєм - він в якому стані ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Рунельо Вахейко