Мені б не розгубити аромат,
мені би не розвіяти слова ті,
що прив'язались пам'яттю до дат,
вони на присмак досі гіркуваті.
Мені би доторкнутися ще раз,
а після, не спиняючись летіти
крізь простір і ніким неспинний час,
виходячи із власної орбіти
(Мені б тебе колись хоч раз зустріти...)
Мені б не розгубити аромат,
тих слів, що обпікали щастям душу,
пронизуючи тіло аж до п'ят.
А потім... Біль... Дощі... Безсоння... Мушу.
Молитви, тихий плач і довгі дні,
не було їм кінця, не було краю.
Щось надломилося... В тобі? В мені?
Чи то закрилися ворота раю?
(Мені б сказати встигнути "кохаю"...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2023
автор: Ксенія Фуштор