Він навіть не знав,
не здогадувався, попри свій інтелект,
які йому Бог зробив подарунки!
Крім таланту, Він безоплатно дав
спокійне і непублічне життя,
ненав’язливих читачів в Інтернеті,
які вряди-годи ставили лайки і дякували як могли,
щиро, захоплено, не вимагаючи алаверди,
а це так нагадувало старовинні часи,
відносини між прихильником і поетом...
Та він ремствував все одно!
Бо ж премії роздавали пройдисвітам,
політичним повіям на мовах земної кулі -
отже таки не розумів свого щастя.
Літературних бульдогів водили по рингу,
обвішаних слиною, брязкаючих пацьорками.
І він захлинався від справедливого гніву,
вважаючи, що ці регалії призначались йому!
Так сплелися абсурдно пагони й тлін,
помиї в Сіті та затоптана чередою поезія...
І якби він спромігся розрізати власні жили,
він би переконався лише у тому, що з них струменить
кров однозначної групи: “Господня плюс”.
Ось чому в цьому світі практично ніхто вже її не сприймає.
25.08.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2023
автор: Валерій Коростов