Впіймати щастя

Мерехтливою  димкою  літо  напнуло  лазню
Володінь  швидкоплинних.  
А  розпечений  камінь  ярила  пашіє  рясно
В  огнесійній  хустині.  
Розгорнувши  обійми,  торую  квіткову  стежку,  
Щоб  зловити  видіння.  
Та  безкраї  простори  опілля  за  рухом  стежать,  
Батогами  й  ремінням
Ловлять  руки  щасливі,  в  мінор  огортають  душу.
Чи  ж  впіймаєш  так  щастя?
В  лабіринтах  гріхів  обпікаються  ступні,  сушить...  
Знемагаю  вже,  трясця!  
Вивільняю  з  безвиході  хирляві  спраглі  руки,  
Ноги  справляться  з  жаром!
Карамель  павутиння  зіграє  в  осінні  жмурки,  
Спека  стане  міражем.  
Заіржавіє  буйне,  зітліє  чіпке  бадилля  -  
Стану  птахом  я  мрійним!
Розпластаю  в  джерелах  незмірності  сизокрилля!  
Стане  легко  і  вільно...  

26.08.2023
Chara  Vinna

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2023
автор: Chara Vinna