Коли ти був мальком у нульових,
Не знаючи, яка із тебе вийде риба,
Вважав найкращим свій нерестовик,
Аж поки коропа заморського не здибав.
І він розповідав байки цікаві
Про океани й річку, що тече в Парижі,
Ба навіть, міжпланетну плазму жваву...
І вже тобі нерестовик — лише калюжа.
І ти поплив бездумно в невідомість,
Гадав, що радо світ тебе зустріне,
Ще й виділить коралові хороми,
Розстелить килим прямо до вершини...
Та "пестощі", які собі науявляв ти,
Були насправді стусанами й сміхом,
Немає в світі безкоштовної халяви,
Безплатно в ньому тільки горе й лихо.
Лиш одиниці стануть не нулячими,
Проте ніхто не скаже, в чому був секрет.
А світ все зваблює чужою вдачею
Та спонукає на завідомо невдалий злет.
березень 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2023
автор: Яніта Владович