Напевне, передбачила так доля,
Як вкрила паморозь картаті килими,
У серденьку проснулась мимоволі
Любов моя остання з подихом зими.
Лише про тебе мрії і зітхання,
А чи навзаєм ця моя любов, скажи?
Я хочу знати, чи і я кохана?
Чи зовсім ні? Прошу, мені допоможи!
Я знаю – путь життя вже пилом вкритий,
І шлях відміряний для кожного із нас,
Але любов останню, щиру, чисту
Не можна в серці тамувати повсякчас!
11.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2023
автор: Martsin Slavo