Пробач, мій друже, вибач, брате!
Хотів тебе я врятувати, -
Не зміг... І ось тебе не стало.
Як друзів залишилось мало.
І що ж тепер? Себе карати ?..
Пробач, мій друже, вибач брате!
Життя продовжується далі, -
Свої у нього магістралі.
Іще недавно ми казали :
Як мало друзів у нас стало...
Пробач, мій друже , вибач, брате!
Тепер, - ще менше, що казати.
У Світі стільки сліз, трагедій, -
Бо невгамовна ця "міледі ", -
Ніяк коси не відібрати.
Пробач, мій друже, вибач, брате!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2023
автор: Рунельо Вахейко