Ми понад річкою ідем…

Ми  понад  річкою  ідем:
серпневий  вечір,  тане  подих...
Обидва  береги  -    Едем,
між  ними  Псел  неповноводний.

Між  нами  крок  –  торкнись  руки
і  притули  своє  рамено.
Мої  літа  –  твої  роки,
що  потекли  колись  до  мене.

За  каравелу  служить  міст.
Світило    щезло  –  день  скінчився.
Гойдається  на  хвилі  лист
печаттю  вересня-чужинця.
 
Течуть  останні  теплі  дні  -  
ця    благодать  не  відпускає.
На  річковому  полотні                                                        
майнуло  сяйво  горностаєм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2023
автор: Надія Позняк