Зна́йдуться в морі чужі сателіти,
Знайдуться весла потоплених мас.
Ми із тобою давно вже не діти
І все, як учора, було не про нас.
Минуле повернеться дотиком сонця...
Ми первозданно ідемо в життя.
Сиплемо повагом сизого торця
І знов забуваємо - нас тут нема...
Згадані мушлі потоплені грою.
Плодом уяви постала пітьма.
НАШЕ давно не здається метою -
За мить від солодкого - лиш гіркота.
І все ж таки МИ ще невтомно існує,
Хай у найменшій, але глибині...
Щовечора сонце невпинно лікує
Наші мольберти...на довгім столі...
23.08.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2023
автор: Сара Ґоллард