Іде моя країна на протезах,
Повзе на ліктях, чорнозем гризе,
Латає шрам - від Бучі до Одеси.
Донбас застряг в російськім КПЗ...
Мовчить мій Крим, та кляп із триколору
Ніколи не заткне татарський спів.
Ростуть в полях вінки голодомору,
У морі - кров розстріляних синів...
Горить мій дім - від стріхи до підвалу,
Минуле в небо попелом летить.
Майбутнє в таборах відфільтрували,
Та волю не зуміли придушить...
Росте мій син, і дивиться на тата,
І вчиться українцем буть з нуля,
Аби колись країну не програти
Й свободою засіяти поля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2023
автор: Orlovsky