Мешти

Якби  психопатка,  то  й  легше  б  вдавати  
Було,  коли  раптом  
Не  ставити  крапку  на  тому,  що  вже  спливло́,
Але  так  і  шмига́ють  по  колу
П’я́ти.

Якби  то  шиза  була,  словом  за  ґрати  б
Вело,  вкрай  незграбно,
Ламаючи  стан  непритомного,  мешт  єство.
Як  дивак,  що  замарив  додолу
Й  втратив.

Якби  біполярно  та  вщент  депресивно
Ввійшло  мене  синє,
Уся  маячня  стала  б  мо́лом,  мере́жі  склом,
А  відтак  -  то  не  я  є  умови
Плином.

Якби  патології  сенс  -  не  каліцтва
Любов,  чим  у  стрічці
Не  викроїти  по  живому  мізерних  змов...
Голова  не  спиняє.  То  ж  вдосталь
Відчаю
В  річці:
Міцно
Злість  ця
Розі́йдеться
Змістом
Шва.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2023
автор: Квіла Безодня