Життя

Я  сам  для  себе  створюю  життя
Будую,  надбудовою,  квадрати.
Минають  дні,  прошкульгують  літа.
З'являються  нові  важливі  дати.

З'являються  у  нім  нові  обличчя.
А  деякі  зникають  назавжди.
Буває  так,  що  аж  душа  іскриться
А  іноді  буває  навпаки.

Так  хочеться  радіти  без  зупинки
Сміятися  так  щиро  як  дитя.
І  плакати  бо  сльози  теж  цеглинки
В  проекті  нашім,  нашого  життя.

Одного  дня  я  розфарбую  стіни
В  такі  незвичні,  дивні  кольори.
Відбитки  лиць,  ці  пам'ятні  картини
Лишу  на  них,  віднині  й  назавжди.

Сьогодні  хочу  тиші  я  додати
Нічного  неба,  та  мільйони  зір.
Під  небом  цим  так  хочеться  чекати
Ось  ту  котру  кохаю  до  сих  пір.

Я  з  дня  у  день  вбудовую  події.
Із  року  в  рік  малюю  почуття
А  ще  я,  тихо,  підкладкою  мрії
До  свого  незвичайного  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2023
автор: Олександр Крутій