Так наполегливо котрий вже день
Осінній дощ лушпарить за вікном.
У хмарах світлих плям нема ніде,
Ні сонця, ні надії на тепло.
Осінні приворожливі панно
Зафарбувались в сірі кольори,
А десь було задушливо й пекло
В цей час проміння сонячне згори.
Там так чекали крапельок дощу
І прохолоди свіжих крапелин,
Щоб випити вологи досхочу,
Й подякувати небу за дари.
Сьогодні хай собі періщить дощ,
А завтра сонячний устане день
Й зігріє неприємний холодок
Теплом осіннє сонце золоте.
25.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2023
автор: Martsin Slavo